среда, 13 марта 2013 г.

Світлий геній України...


Традиційно, на початку березня в бібліотечних закладах Сніжнянської бібліотечної системи тривають шевченківські дні, присвячені 199–й річниці від дня народження  Т.Г. Шевченка, організовані книжково–ілюстровані виставки «Поклін тобі, Тарасе» - ЦМБ, «Світлий геній України» - ЦМДБ, «Шевченкова криниця» - Ф6, «Не забуде Україна Тарасові співи» - Ф4. Окрім літератури та матеріалів періодичних видань на виставках представлені фоторепродукції, картини, альбоми. Виставки розповідають про життєвий та творчий шлях  великого українця.       
9 березня в Центральній міській бібліотеці  зустріч вихідного дня присвячувалася темі «Тарас Шевченко та його кохані жінки». На цьому заході були присутніми відомі люди нашого міста: поети Л.Лисенко, А.Шевченко, журналіст В.Журілов, краєзнавець Р.Огренич, викладачі школи мистецтв - подружжя Каплуновських. Програма цього заходу складалася з читання віршів Шевченка, презентації портретів його коханих жінок, спогадів про відвідування могили Тараса Шевченка у місті Каневі, музичної частини. Всі вони віддали пошану великому Кобзарю.
Цього ж дня в бібліотеці–філії №1 відбулася відео-подорож «Шевченківські співи». Використавши комп’ютерні технології учасники цього заходу здійснили подорож по Шевченківських місцях та  ознайомилися з галереєю картин Кобзаря.
У нашім раї на землі
 Нічого кращого немає,
 Як тая мати молодая
 З своїм дитяточком малим.
Літературно-музична година «Жіноча доля в творчості Тараса Григоровича Шевченка» напередодні жіночого свята 8 березня, пройшла в міській центральній бібліотеці для дітей з учнями 9-Б та 11-А класів ЗОШ №1. Нашого святого пророка і заступника породила українська жінка-кріпачка на ім’я Катерина. Вона обдарувала свого сина чутливим серцем і великою душею, та не встигла побачити його зросту… Для Тараса Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в його серці. І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати, що народила кріпака, – це символ долі всіх українок, які злилися в поезії Кобзаря у величний, багатостраждальний образ України- матері. Доля кріпачки у Шевченкових творах завжди трагічна, бо такою вона була в жінок, які зустрічалися поетові в житті.
Немає у світовій літературі іншого поета, який би так ніжно, з любов’ю оспівав у своїй творчості жінку – матір усієї Землі, берегиню, продовжувачку роду.
“Такого полум’яного материнства, – писав Максим Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері.”


Комментариев нет:

Отправить комментарий